Продовжуємо спростовувати винні міфи та розповідати, як все влаштовано насправді.
При одному вигляді закрутки гість раптово відмовляється від запропонованого варіанту. Лякається, що вино розлили чи не у сусідній області. Спробуємо спростувати це і згадати, чим насправді є закрутка на винній пляшці
Закрутки лише набирають популярності. Цей спосіб почав свою експансію з Нового світу (Австралія, Нова Зеландія, Чилі, Аргентина,) та вже дійшов до колиски виноробства зі Старого світу (Франція, Італія, Іспанія). Не дивуйтесь, навіть найдорожчі новозеландські чи австрійські вина чекають свого часу під гвинтом.
Коркова пробка: за і проти
Головною перевагою натуральної коркової пробки є те, що вона щільно закупорює вино, але в той же час дає йому дихати. Проте пориста структура пробки також стає проблемою.
Близько 5% всіх вин під пробкою хворіють так званою "корковою хворобою". У вина з'являється різкий неприємний запах: комусь він нагадує вологу ганчірку, комусь — мокрий картон або ж шкарпетки тижневої давності. Смак вина також страждає та стає неприємним. Особливо болісно у випадках, коли доводиться немало викласти за пляшку.
У випадку, якщо вам трапилось таке вино, сомельє у ресторані та спеціалізованому магазині зобов’язаний поміняти пляшку.
У корка є і інші проблеми: якщо порушити умови зберігання або пробка трапилась невдала, вино може перетворитися в оцет раніше відведеного терміну. Ось і затіяли альтернативу. Вихід може бути різним: полімер, скло, гвинтова закрутка.
Останній варіант — найбільш оптимальний. Розібрали кілька аргументів на користь закрутки.
По-перше, комфорт
Ніякої необхідності в підручних засобах. Ні тобі урочистого ритуалу: зрізати верхівку ковпачка. Протерти пробку. Безшумно витягти її у три прийоми. Розгледіти. Понюхати. Відкласти.
Танці зі штопором залишіть пуристам-ортодоксам. Новому поколінню — нові реалії: відкрутив і одразу випив.
По-друге, захист
Вміст пляшки краще захищений від сторонніх запахів.
Жалітись на запах пробки у вині теж не доведеться — харчовий алюміній не пахне зовсім. Не зсихається і не розмокає.
Коркової хвороби — головної причини, через яку вино псується, — тут точно не буде.
Металева пробка — варіант чудовий у всіх випадках: дихає вона менше за коркову, проте так вина залишається свіжішими навіть на довше, ніж з натуральною. Закупорювати вина за допомогою “screw cap” почали не так давно, трохи більше десяти років тому, тому інформації щодо тривалої витримки під гвинтом” серйозних вин поки що немає. Але вина, скажемо, п’ятирічного віку, поводять себе в пляшці дуже навіть добре.
По-третє, економія
Пробка дерев'яна — дорога річ. Собівартість цільної коркової пробки доходить до 1 євро. Виготовляють її з кори коркового дуба і закривають дорогі та складні вина, які краще відкласти на найближчі декілька років. Пробки для дешевших вин клеять із залишків. За тисячу коркових пробок беруть від 250 до 1000 євро, тоді як така ж кількість закруток обійдеться не дорожче 150 євро.
Географія закрутки
Особливо популярна “screw cap” в Австралії та Новій Зеландії, де виноробство — індустрія молода та експериментальна. Десь так можна сказати про біодинамістів з виноробні Schild Estate. Люди з виноробні скоріше нагадують інтелектуалів з фільмів Вуді Аллена, ніж традиційних виноробів. В пляшці чиста біодинаміка (ми про неї ще поговоримо), і навіть її не бояться закупорити скрю кепом — ну як не спробувати. Там не бояться закупорювати навіть дуже серйозні вина. У них кожен реліз такий, ми перевіряли.
Уже зараз 100% новозеландських і 60% австралійських вин випускають на закрутках. Вино у такій пляшці точно не виявиться неприємним, більше того — воно навіть може бути не просто гідним вашої уваги, а навіть великим.
Взяти хоч вина Villa Maria або Konrad. Спробувати вина з Нової Зеландії — двічі вчинок: до них не так просто дійти, та від них неможливо відмовитись після першого ковтка. Не просто звернути на них увагу, через закрутку. Неможливо не повертатись знову — від того, що не хочеться кидати напризволяще найсвіжіші совіньйон блани.
У Європі теж використовують цей напрямок закрутки. Різниця лише в тому, що європейцям до вподоби використовувати гвинт для білих вин, де головне — зберегти свіжість та легкість аромату як можна довше. У Новому світі не бояться використовувати його навіть для червоних.
Вдається ж закручувати навіть бургундському виноробу Жан-Клоду Буассе свій Шамбертен і все одно продавати його не ящиками, а пляшками. Та ще й просити за кожну 150 євро, не менше.
Отже, гвинтову пробку не варто зневажати. На корпоративних зборах в кедах можна — і нічого. Ось і вина наче просять, аби їх поважали за те, що всередині, а не за пробку.
Comments